1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Профессиональная аттестация

Сертифікат архітектора

ГИП

ГАП

Технадзор

Эксперт

БТИ

 

 

 

 

ЗАКАЗАТЬ НАПИСАТЬ НАМ

Материал о Профессиональной аттестации (применяется к «лицензии на проектирование»

Про повноваження інженерів-проектувальників, які отримали кваліфікаційний сертифікат

Численні питання, які виникають у проектувальників, працівників будекспертизи та органів архітектурно — будівельної інспекції у зв’язку з введенням сертифікації виконавців окремих видів робіт в частині інженерно — будівельного проектування, викликали необхідність аналізу низки чинних нормативних актів, що визначають коло прав та повноважень інженерів — проектувальників, які мають та/або не мають кваліфікаційного сертифіката.

Введення у будівельній галузі сертифікації виконавців окремих видів робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, мало на увазі зафіксувати на рівні держави спроможність безпосереднього розробника проектної документації здійснювати, опираючись на рівень своєї освіти та професійний досвід, проектування об’єктів архітектури відповідно до основних вимог надійності та безпеки, визначених чинним законодавством.

Основні вимоги до будівель і споруд затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд». Насамперед — це забезпечення механічного опору та стійкості, дотримання вимог пожежної безпеки, забезпечення безпеки життя і здоров’я людини, захисту навколишнього середовища, забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму, забезпечення економії енергії. Напрями діяльності відповідальних виконавців, що викладені у додатку 1 Регламенту Атестаційної архітектурно – будівельної комісії, затвердженого протоколом №1 засідання Комісії, визначені з урахуванням цих вимог.

В залежності від специфіки своєї діяльності та обсягів робіт, проектна організація самостійно визначає кількість фахівців, які повинні мати кваліфікаційний сертифікат за відповідним напрямом професійної діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури.

Інженери-проектувальники, які працюють самостійно, або розробляють окремі спеціальні розділи проекту, зокрема інженерні мережі, можуть застосовувати для проектування спеціалізації, які пов’язані із забезпеченням основних вимог для таких об’єктів, наприклад безпеки експлуатації, забезпечення механічного опору та стійкості тощо.

За визначенням, наведеним у пункті 1 Порядку, розроблення проектної документації на будівництво об’єктів (далі — Порядок), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389, головний інженер проекту (далі — ГІП) — інженер, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації. Тобто, ГІП є посадою, призначеним на яку може бути сертифікований інженер-проектувальник будь-якої спеціалізації.

ГІП, який визначається розпорядчим документом генпроектувальника, підписує та скріплює печаткою титульний аркуш проекту (пункт 12 Порядку).

З урахуванням цього визначена персональна відповідальність за правопорушення ГІПа. Зокрема, нещодавно прийнятим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» стаття 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення  викладена в новій редакції та передбачає відповідальність за передачу замовнику  проектної документації для  виконання будівельних  робіт  на  об’єкті,  розробленої  з  порушенням вимог законодавства,  містобудівної  документації,  вихідних  даних  для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів  і  правил,  а  також  заниження  категорії  складності об’єкта будівництва.

Одночасно, пунктом 4.3 державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації» передбачено забезпечення відповідності проектних рішень:

  • архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки та іншим вихідним даним;
  • вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів;
  • основним вимогам до об’єктів щодо забезпечення механічного опору та стійкості; дотримання вимог пожежної безпеки; забезпечення безпеки життя і здоров’я людини та захисту навколишнього природного середовища; забезпечення безпеки експлуатації; забезпечення захисту від шуму; економії енергії;
  • вимогам з охорони праці та експлуатаційної надійності.

При цьому слід зауважити, що під безпекою експлуатації мається на увазі здатність об’єкта протягом встановленого терміну експлуатації (терміну використання об’єкта за функціональним призначенням) зберігати необхідні експлуатаційні якості (підп.4.1.3  п. 4.1 ДБН В.1.2-14-2009), а також вимогам  експлуатаційної безпеки (п.п.4.1  п. 4 ДБН В.1.2-9-2008), охорони праці та експлуатаційної надійності.

Шляхи досягнення основних вимог до об’єктів зазначаються у пояснювальній записці до проектної документації у розділі із забезпечення надійності та безпеки.

Сертифікований інженер-проектувальник при проведенні робіт з інженерно-будівельного проектування може забезпечувати одну або декілька основних вимог до об’єктів відповідно до видів спеціалізації у рамках обраного ним напряму діяльності, підтверджених кваліфікаційним сертифікатом (сертифікатами).

В разі призначення сертифікованого інженера-проектувальника ГІПом, він зобов’язаний забезпечити відповідність проектної документації всьому комплексу вимог чинних будівельних норм, які стосуються об’єкта, що проектується.

Обов’язковість комплексного забезпечення виконання основних вимог до об’єкта не залежить від особистої спеціалізації ГІПа і повинна стосуватись всіх рішень щодо інженерно-будівельного проектування об’єкту, по якому сертифікований фахівець призначений ГІПом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про архітектурну діяльність» виконання проектних робіт по створенню об’єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю.

Порядком також визначено, що при проектуванні об’єктів будівництва           ІV – V категорій складності з особливо складними конструкціями і методами провадження робіт, що обґрунтовується у пояснювальній записці до проекту, за окремим завданням замовника розробляються робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки. У пояснювальній записці до проекту зазначаються прізвища, ім’я та по батькові і підписи сертифікованих виконавців по кожному розділу та частині проекту, а також найменування субпідрядників ( у разі їх наявності) . Поряд з цим, там же зазначено, що перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації ( генпроектувальника, проектувальника) .

Враховуючи те, що кошторис є складовою частиною проектної документації та розробляється під керівництвом головного архітектора або головного інженера проекту (ГАПа, ГІПа), які повинні мати відповідні кваліфікаційні сертифікати та нести відповідальність за належний її рівень, наявність кваліфікаційного сертифікату у розробника кошторисної частини проекту не є обов’язковим.

Разом з тим, у разі виконання проектної документації на капітальний чи поточний ремонти, що передбачається здійснити за рахунок державних коштів за спрощеною документацією, основними складовими якої є дефектний акт та кошторис, наявність у інженера-кошторисника відповідного кваліфікаційного сертифікату є обов’язковою умовою. (Лист Мінрегіону України від 26.06.2012 №7/17-10476 ).

При цьому слід зауважити, що наявність робочих креслень в разі виконання ремонтних робіт з капітального ремонту за спрощеною документацією не передбачається. Однак в разі потреби пояснювальна записка може бути доповнена ескізними кресленнями не типових виробів.

Міністерство вважає також за можливе приймати на експертизу проектну документацію без засвідчення титульних листів печатками сертифікованих виконавців, у разі надання замовниками відповідних довідок, які засвідчують, що за цивільно — правовими угодами з генпроектувальниками, розроблена проектна документація передана замовнику до 1 червня 2012 року. (Лист Мінрегіону України від 26.06.2012року №7/17-10487 ).

Звоните прямо сейчас!

 Тел: (044) 384-33-69



   



Метки: >

Comments are closed.